Пятница, 08 Декабрь 2017 15:49

УСПІХИ, ЯКІ ВІСУТНІ, АБО ГОЛИЙ КОРОЛЬ РОМАНОВ

 

 

        Ось і відбулась чергова виставка «Зброя та безпека» у м. Києві, на якій різні підприємства ОПК України та інших країн представили свої експозиції.

        Серед учасників виставки — і підприємства ДК «Укроборонпром».

        Цікаво, що виставка проходила майже в ті дні, коли з’явились новини про успішні випробування США гіперзвукових безпілотних летальних апаратів, які здатні розвивати швидкість до 6500 км на годину, про розробку низкою країн, у т.ч. країною-агресором Росією, гіперзвукових ракет, а також про розробку систем захисту від гіперзвукової зброї.

        Світ не стоїть на місці, і постійно удосконалює зразки озброєння, по суті готуючись до переходу на інший етап еволюції. До цього, десь півроку тому, США разафішувала успішні випробування лазерної зброї.

        Так, можливо до серійного випуску цих зразків ще далеко, але ж у це вкладаються мільярди доларів і процес буде йти. Якщо не завтра, то через 1-2 роки країни, що мають передові технології розробки новітнього озброєння, будуть далеко попереду нас.

        Чим же здивувала цьогорічна виставка, в контексті розробок ДК «Укроборонпром»? Може там презентували проривні технології, завдяки яким станеться небачений розвиток ОПК України? Може черги іноземних делегацій стояли до керівництва «Укроборонпрому» аби те погодилося підписати нові багатомільярдні контракти?

        На жаль, ні. Ця виставка, попри потужну піар-кампанію у ЗМІ про начебто величезні успіхи ОПК, зокрема завдяки Укроборонпрому, стала повним розчаруванням і лише підтвердженням  наших невтішних висновків – Укроборонпром веде підприємства не до розвитку, а навпаки, до стагнації. Навіть створення української АРПА, на манер американської ДАРПА, яке було черговим інформаційним вибухом на минулорічній виставці, а виявилось пуком, не допомогло.

        Найбільшим відкриттям виставки стала відсутність експозиції ДП «Антонов» — підприємству, відверто кажучи, немає чим пишатися і що презентувати. Пан Романов і його команда так докерувалися, що вирішили краще не світити підприємство на виставці, ніж в черговий раз презентувати напрацювання попередників. Про катастрофічний стан ДП «Антонов» трохи пізніше, в окремій публікації.

        Можна, звісно, виправдати керівництво Укроборонпрому і сказати, що цього року виставка була не спільно з авіасалоном «Авіасвіт-XXI». Але ж чомусь ПАТ «Мотор Січ» та виробникам авіаційних агрегатів це не завадило презентувати свою продукцію. До речі, і охочих укласти з ними угоди було чимало. На виставці був представлений навіть 410 завод цивільної авіації, у якого були чималі перспективи в рамках державно-приватного партнерства (приватний партнер – Мотор Січ) за часів керівництва Сергія Подрєзи. Зараз вони (перспективи) повністю знівельовані новим керівником Віктором Ганькевичем та його командою. Інша справа, що представляти практично немає чого. Як зазначив  в приватній розмові з нами один з незалежних авіаекспертів, він не бачить гарних перспектив у 410 заводу. Замість розвитку підприємства нове керівництво зайняте працевлаштуванням великої кількості радників, родичів та херсонських друзів верхівки Укроборонпрому, які скоріше не допомагають працювати, а навпаки, заважають.

        Не побачили ми експозицію одного з найбільших державних підприємств – Харківського авіаційного заводу. Там ставленик пана Романова, тракторист за освітою, пан Кривоконь, не досягши особливо великих успіхів, через декілька місяців, за протекції Романа Анатолійовича, втік керувати на ДП «Антонов». Тепер і там, і там замість літаків одна кінська сила.

        Не можна сказати, що на цьому фоні у приватних підприємств авіаційної групи все навпаки і вони настільки процвітають, що не знають, куди гроші дівати. Справа у тому, що вони пов’язані технологічним циклом з державними підприємствами, якими керує Укроборонпром, тож недолугість концерну чіпляє і їх.  Наприклад, це чітко відображає робота інституту державно-приватного партнерства. Відкриваючи виставку Секретар РНБОУ пан Турчинов особливо наголошував про те, як гарно працює цей інститут. Може це йому так Романов ока замилює? На практиці Укроборонпром застосовує всілякі бюрократичні перепони аби не дозволити працювати на цих принципах. Ті ж ХАЗ і 410 завод цивільної авіації вже давно могли б працювати на повну потужність, але кому це потрібно? Володарям дипломів MBA? Та хіба Романов, Кривоконь, Ганькевич і Ко прийшли на ці підприємства для цього? Ми переконані, що вони не тільки не вміють, але і не знають як це зробити. Можливо, вони гарно знаються на офшорній тематиці, але ж не на виробництві. Звідси і всі біди.

        І що виходить? Приватні підприємства бажають йти вперед, далі розвиватися, а державні тягнуть їх у своє болото стагнації та повної відсутності світлих перспектив. Зверніть увагу на нову політику Мотор Січі: побачивши, що авіаційний напрямок поки що безперспективний (з такими менеджерами як Романов), вони активно просувають вертолітну тематику. Зараз не лише Мотор Січ, а і чимало наших приватних підприємств активно співпрацюють з Китаєм. Бо в Україні вони не потрібні. На жаль…

        Чим може похвалитись неавіаційна група? У нас з’явилися нові танки чи БТР-и? Чи нова супер-ракета? А може будується потужний авіаносець? Чи Джавелін – це вже минуле, бо українські підприємства під мудрим керівництвом Укроборонпрому сконструювали принципово нову зброю?

        Та ні, всі досягнення – це, як правило, модернізація старих зразків зброї. Тобто нічого принципово нового. Може у нас конструктори недолугі?  Чи працівники не знають як працювати? Аж ні. У нас є талановиті конструктори, інженери і працівники. Дуже талановиті. Є талановита молодь, яка освоює спеціальності у сфері ОПК.

        Але ж про які досягнення можна говорити, якщо науково-випробувальні роботи практично не фінансуються? Ми впевнені, що наші підприємства ОПК досягли б значно вагоміших результатів, якби був адекватний менеджмент і гроші, які відправляються в офшори, направлялись на фінансування відповідних програм.

        Якщо авіаційний сектор йде на дно, то суднобудівний вже давно там. Не можна сказати, що і інші сектори ОПК в кращому стані. Хіба що ракетний (мова йде про «ЛУЧ» і суміжні підприємства) демонструє більш-менш певні успіхи. Та й то через те, як зазначає колишній перший заступник Міністра промислової політики Володимир Рижов, що свого часу був належним чином профінансований з Держбюджету. Якби не це, то зараз не було і ракетного сектору. Стосовно «Південьмашу», то там все так само жахливо, як і у суднобудівній галузі.

        В приватних розмовах керівники підприємств і експерти ОПК майже всі одностайно говорять про надзвичайно складні часи, про катастрофу, яка нависла над «оборонкою». І ніхто (!) не бачить перспектив, принаймні поки такі «специ» як Романов будуть керувати ОПК. Ніхто (!) і слова гарного не сказав за Укроборонпром. Лише навпаки – що всіляко заважає, гребе гроші і нічим не допомагає. Підприємства концерну кинуті на призволяще і мають самі крутитися як білка у колесі.

        Цікаво, що до останнього часу неофіційно анонсувалось відкриття виставки самим Президентом. Але, раптово, вночі він скасував свою присутність. Воно і не дивно, адже щоб відкривати виставку, потрібно щось продемонструвати. Принаймні якісь успіхи. А вони відсутні.  Цього року навіть сам пан Романов не побажав «тусуватися» на виставці. Бо занадто вже багато незручних питань журналісти могли йому поставити. Тому цю місію він скинув на своїх заступників. Як то кажуть, Президента немає, то і Романову немає чого там робити. Рівень німбу не той.

        Але навіть не це викликає сміх крізь сльози. Відразу після завершення виставки сайт Укроборонпрому цілих 10 днів не оновлював своїх новин! Так, наче ця виставка – апофеоз усіх досягнень Укроборонпрому і на цьому варто поставити крапку. Насправді ж, новини доводиться висмоктувати з пальця —  навіть дрібні події концерн виставляє, як епохальні.

        Ми не ставили собі за мету оцінити виставку на рівні військових експертів – проаналізувати кожен експонат, їх техніко-економічні показники, порівняти з аналогічною продукцією інших країн, оцінити обсяг вільного ринку для цієї продукції, тощо. Ми лише передали саму атмосферу виставки, а вона чітко демонструє нові тенденції в оборонці – стагнацію, швидку втрату висококваліфікованої робочої сили, старіння обладнання і технологій, неефективний менеджмент, оточений шлейфом корупційних скандалів, а внаслідок цього – втрату ринків збуту, втрату довіри партнерів і взагалі інтересу до України, як  до потужного виробника зброї і високотехнологічної продукції у минулому.

        Це не означає, що все втрачено. Хтось руйнує, а хтось будує. Наша місія – допомогти будувати. І чим швидше суспільство зрозуміє проблеми вітчизняного ОПК, тим швидше воно візьме новий курс – на оновлення і розвиток, на інтеграцію зі світовими лідерами. Але вже без тих, хто цьому заважає.

Последние

Social MEdia

228,480

Fans

21,563

Followers

20,563

Followers

8,125

Subscribers

2,253

Subscribers

10,563

Followers